Думал раньше я - "ЧТО делать?" -
Самый важный есть вопрос.
Рисовал дорожки мелом
И ходил по ним всерьёз.
Не пересекал границы
И держался линий так,
Что готов был удавиться,
Если я ходил не так.
Продолжал я очень долго
Эту глупую игру,
Когда понял - всё без толку,
Я совсем не так живу.
Понял я: совсем не важно,
Что я делаю, дурак,
Снял с себя сию поклажу,
Взял поклажу: "Важно - КАК!"
И теперь уже стараюсь
Делать всё, зато любя,
Веселюсь я или маюсь
Теперь только для Тебя.
И заметил, стало проще
Жить, назло моим врагам,
Но набрали мои мощи
Плюс десяток килограмм.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...